Українська вертолітна драма
Нещодавно у вітчизняний інформаційний простір увірвалася приємна переможна звістка про здійснення першого польоту вітчизняним гелікоптером МСБ-2 «Надія» виробництва компанії «Мотор Січ». Виробники з гордістю заявили, що українська «Надія» виготовлена винятково з вітчизняних комплектуючих.
Перший політ українського гелікоптера, який відбувся 16 березня цього року, став результатом 10-річної роботи колективу підприємства «Мотор Січ». Починаючи з будівництва спеціального вертолітного летовища і його сертифікації, закінчуючи безпосередньо вже тестовими польотами МСБ-2.
На «Мотор Січ» повідомили, що новий гелікоптер вийшов більш потужним, економічним і у 2,5 рази дешевшим за своїх конкурентів. Впродовж цього року «Надія» проходитиме льотні випробування, а вже до кінця року виробники планують розпочати серійний випуск вітчизняної машини.
Проте, не так сталося як гадалося, оскільки у окремих українських силовиків вже традиційно виявився свій погляд на розвиток авіації в Україні.
Так, на цьому ж інформаційному фоні Україну зустріла й інша звістка, і далеко не позитивного характеру для вітчизняного вертольотобудування. Наприкінці березня цього року ЗМІ була оприлюднена інформація щодо намірів МВС України укласти грандіозний за своїми масштабами контракт щодо закупівлі 55 одиниць вертольотів французької компанії Airbus Helicopters. Контракт передбачатиме вже цього року постачання перших чотирьох вертольотів з подальшою передачею їх для потреб Держслужби України з надзвичайних ситуацій. У МВС зазначили, що французькі вертольоти будуть використовуватися також у Нацгвардії, Нацполіціі і Держприкордонслужбі України.
Як повідомили у МВС, основними завданнями вертолітних підрозділів будуть: порятунок та громадський порядок, кримінальні розслідування, антитерористичні та спеціальні місії, охорона державного кордону й безпека на дорогах.
Усі ці завдання МВС планує закрити за допомогою зовсім не дешевих трьох моделей: Н145, Н125 і Н225. Коли ж буде виконано увесь контракт з постачання французьких вертольотів до підконтрольних Міністерству внутрішніх справ силових відомств, у повідомленні не вказано. Але враховуючи високу вартість французьких вертольотів можна спрогнозувати, що контракт буде тривати десятки років.
З огляду на два цих майже синхронних у часі повідомлення виникає кілька логічних запитань щодо внутрішньої координації зусиль міністерств та відомств з виробниками, а також про ціну, яку заплатить державний бюджет нашої держави (а це означає, що всі громадяни України) за такий собі французький вибір у закупівлі техніки для наших правоохоронців. Крім того, усі чудово розуміють, що подібні контракти на закупівлю техніки іноземного виробництва несуть за собою і інші вагомі витрати для нашої держави: навчання пілотського та технічного складу, технічне обслуговування техніки, її ремонт та модернізація тощо.
Слід зазначити, що створивши «Надію» Україна увійшла в десятку країн – спроможних самостійно створювати гелікоптери власного виробництва. І не зважаючи на те, що в нашій державі зараз не найкращий економічний стан, поява свого гелікоптера є дуже знаковою подією. Такі проекти можуть реалізовуватися лише зусиллями усього державного сектору у рамках державної програми. Але у реальності ми бачимо абсолютно інші кроки окремих керівників, яким більше до вподоби іноземний виробник з його цінами на кінцеву продукцію.
Чи варто згадувати, який поштовх вітчизняній авіабудівній галузі могло б принести гарантоване оновлення парку вертольотів силових відомств, а це не лише машини як такі, а й податки, зарплати і реанімація цілої галузі разом з підприємствами-підрядниками.
Новий гелікоптер – це цілий інфраструктурний комплекс, до якого входить навчання особового складу авіаційних частин, підготовка наземного технічного персоналу, експлуатаційні та ремонтні потужності зі своїм персоналом, постачання запчастин і так далі.
Новий літальний апарат – це верхівка айсбергу цілої системи, яка потребуватиме подальшого фінансування усіх без винятку витрат з підтримки інфраструктури. І саме це фінансування буде улітати з України за кордон з кожним обертом несучого гвинта імпортних машин через рішення купити нові дорогі апарати замість вже готових вітчизняних.
Чи вистачить коштів у країни, яка воює з одним із найпотужніших агресорів і має критичне сальдо державного бюджету на купівлю дорогих топових вертольотів для правоохоронних структур та їхню подальшу експлуатацію – питання майже риторичне. З яких міркувань виходили можновладці, підписуючи таку угоду – невідомо. Чи має місце обрахування загальних витрат на реалізацію такого контракту і чи порівнювалися проекти за участі вітчизняного виробника – про це громадськості ніхто нічого не повідомив, обмежившись скупим звітом відомчої прес-служби.
У силових структурах, підконтрольних МВС, існує відразу чотири структурних утворення (авіаційні управління ДСНС, ДПСУ, Нацгвардії та МВС), які експлуатують вертолітну техніку. І усі вони мають свою специфіку завдань, що вирішуються. І якщо звичайних літальних апаратів з мінімумом додаткового обладнання цілком достатньо для ДСНС (спостерігання, порятунок та підтримка пожежних підрозділів), то прикордонникам і нацгвардійцям потрібні бойові літальні апарати з можливістю доустаткування озброєнням, військовими засобами спостереження, цілевказання та зв’язку. І тут знову постає питання – хто обраховував витрати на адаптацію гелікоптерів від Airbus Helicopters під специфічні потреби українських силовиків? Чи не потягне купівля імпортних вертольотів за собою і купівлю імпортного ж озброєння, систем управління, спостереження і зв’язку? І якою буде ціна таких апгрейдів?
На жаль, ніхто не взяв на себе труд пояснити логіку закупівлі дорогих і безумовно дуже популярних вертольотів при наявності своїх розробок. Чи не повторить такий крок долю розпіарених «Toyota Prius» які в певний історичний момент стали навіть символом нової реформованої поліції, а зараз іржавими тушками очікують ремонту через численні ДТП.
У якості висновку, навіть для найбільших скептиків вітчизняного вертольотобудування, надаємо порівняльну характеристику вертольотів, яка дає нам чіткі відповіді на запитання, які ж вертольоти кращі та мають найбільш економічно обґрунтовану ціну.
