Вадим Кодачигов: Росія отримала чіткий сигнал від партнерів України

Слідом за США, надання допомоги Україні в частині затвердження постачання летального зброї, схвалив Уряд Канади.
За інформацією Canada Gazette, «Зміни мають на меті уможливити канадським експортерам подавати заявки на поставки забороненої для вільного продажу Україні вогнепальної зброї та пристроїв, їх компонентів або частин».
У світлі даних рішень, я хотів би відзначити не стільки сам факт постачання. Оскільки у зв’язку з дуже сумнівною репутацією нашого «Укроборонпрому» і цілком обгрунтованим побоюванням наших партнерів почути  у підсумку щось на кшталт – «Чисто випадково!», «Мамою клянусь!» – щодо переміщення наданих нам технологій в країни, де вони …. ну ніяк не повинні опинитися, узгодження кожної окремої поставки буде розглядатися ретельно і прискіпливо.
І, власне, не факт, що отримаємо ми саме те, що в один момент вирішить всі наші проблеми. Тому спокійно …. тричі видихаємо, і продовжуємо аналізувати.
Основний аспект таких рішень, на мій погляд, саме не в переліку продукції, що постачається (хоча, природно, її список вкрай важливий для успішного відбиття «братньої» агресії), а в чіткому сигналі росіянам: Америка і Канада не вірять і навіть віддалено не планують сприймати посилено тиражовані кремлем міфи про «внутрішній конфлікт», «громадянську війну» і про те що «настамнєт». Америка і Канада не мають залежності від російської нафти і не пов’язані глобально з російським капіталом. Росіяни в Америці і Канаді живуть по правильним законам, порушення яких загрожує наслідками, які не розв’язуються за допомогою звичних їм «позолоти ручку». Як наслідок – відкрита підтримка російської агресії щодо суверенної держави, може бути запросто розцінена як підтримка тероризму і закінчитися раптовим «закінченням візи» і безславним поверненням на «економічно квітучу» батьківщину, (… просто грошей поки немає … але ви потерпіть …) з усіма що додаються до цього бонусами.
І головне: для Америки і Канади принципи демократії і суверенітету – незаперечні стовпи сучасного Світу, відстоювати які вони готові беззастережно і до переможного.
Тож, відповідно, саме ці країни були, є і будуть основними партнерами України в боротьбі за територіальну цілісність.
І епілог, в якому хотілося б озвучити питання до нас самих: чи готові ми, Українці, стати для них такими ж надійними партнерами в боротьбі за власну свободу?
Або … свій гаманець до своєї кишені ближче?

Вадим Кодачигов президент ГС «АВОВТУ»